«…Кожна людина має мрії. Я не вийняток. Я дуже хочу побачити світ, відвідати кожну країну і на власні очі впевнитись в неповторності кожної держави. Я сподіваюсь, що зможу здійснити це бажання, адже я неодмінно хочу побачити Ейфелеву вежу Парижа, піраміді Єгипту та інші визначні споруди. Нині це лише мрія, але в майбутньому я впевнен я зможу здійснити її.

Якщо говорити в цілому, то я, безумовно, ставлюся до своєї країни добре. Насамперед, тому, що тут живе багато хороших людей. Через якусь нещасливій випадковість всі ми, добрі українці, не можемо організувати нормальну країну. Хотілося б вірити, що рано чи пізно це вдасться, і тоді нашою країною дійсно можна буде пишатися…»

ЧАБОРОВА МАРИНА, 3-А клас

«…Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.

Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.

Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.

Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню великого", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. І першим, хто сказав про це на весь світ, був Тарас Шевченко:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Віриться, що всі труднощі будуть подолані і стане Україна щасливою і радісною домівкою мого народу. Бо він того гідний!..»

ЗУБРИЦЬКА ВЕРОНІКА, 3-Б клас

«…Чи замислювались ви над тим, як один день може змінити все ваше життя?

Квітень 2014 року. Здавалось б, звичайний ранок, та ні… Батьки напружені і, чомусь частіше ніж звичайно, дивляться ТСН. Мені теж тривожно, слова, що лунають з новин змушують і мене непокоїтися… напад…захопили…поранені…війна…

Чомусь стає страшно. Питаю у матусі, що трапилося, та вони з татком тільки зиркають одне на одного і не знають, як пояснити і що сказати. Заспокоюють, що все буде добре.

Війна - якесь страшне слово, від нього мурахи шкірою бігають. Лиш матусині теплі обійми і таткова тепла рука на плечі хоч трохи вгамовують мої переживання.

І ось уже сьомий рік життя моєї родини і мільйонів українців зовсім інакше. Наше життя вже не буде колишнім.

Кожного ранку ми прокидаємося з надією, почути таку бажану новину, що все закінчилося, що настав мир і спокій у нашій державі. Та, на жаль, ми лише чуємо про нові обстріли, втрати, які забирають людські життя. Мир в Україні - наша єдина дитяча мрія…»

ЛЕВИЦЬКИЙ МАКСИМ, 5-А клас

«…Яке я бачу життя після перемоги? Звичайно ж, щасливим. Наші захисники відвоюють території, які по праву нам належать, адже Україна ніколи ні з ким не вступала у військові конфлікти, а лише по праву захищає свою землю. Потім ми відбудуємо зруйновані будинки та відновимо інфраструктуру. Нам не потрібно буде вступати в НАТО, бо воно саме цього захоче, вражене тим, що наша армія розвалила ,,другу’’ армію світу. Коли все налагодиться, ми обов’язково поїдемо в Крим на море. Україна після перемоги стане найпопулярнішою державою, особливо серед туристів, нею пишатиметься весь світ і багато хто з нашою країною захоче мати спільні зв’язки. Також ми накриємо величезний стіл, приготуємо різноманітних страв і відсвяткуємо, згадаємо всіх, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього, та заспіваємо гімн України.

Україна понад усе. Слава Україні!..»

АЙТКУЛОВА ЕЛЬВІРА, 6-А клас

«…Можна дуже довго розмірковувати про те, що для кожної окремої чоловіка означає його батьківщина, його рідна країна. Насправді, далеко не обов’язково у людей їх власна країна викликає якісь приємні враження та емоції. Тут цілком можливі варіанти. Хтось любить свою країну за щось певне, хтось може любити її і просто так, фактично без приводу. Але буває й таке, що людина свою країну не любить. Або ж вона просто байдужа для людини.

Неможливо не любити все те, що настільки близьке для тебе. Я, наприклад, дуже люблю українську мову, вона красива і мелодійна. Безумовно, красивою є і українська музика, як народна, так і сучасна. Українська культура дуже різноманітна, вона цікава і шанобливо ставиться до чужих культур, чим приваблює багато народів. Звичайно, усе це і багато іншого я люблю. Саме тому я можу з упевненістю

сказати, що Україна для мене існує і грає велику роль…»

РАКОВА МАРІЯ, 7-А клас

Приклад успішної України - це компанія "Grammarly". Ця компанія була заснована українцями, які вирішили створити інноваційний продукт, який допомагає людям писати правильно та грамотно. Зараз "Grammarly" є однією з найбільш успішних компаній у світі, яка працює з клієнтами з усього світу. Цей приклад показує, що українські підприємці можуть створювати інноваційні продукти та бути успішними на міжнародному ринку.

Щоб Україна стала успішною, потрібно зробити багато зусиль. Нам потрібно розвивати освіту, науку та технології, підтримувати підприємництво та інновації, боротися з корупцією та злочинністю, підвищувати рівень життя населення та багато іншого. Але я вірю, що ми зможемо досягти цієї мети, якщо кожен з нас зробить свій внесок у розвиток нашої країни.

Отже, моя мрія - успішна Україна. Я вірю, що ми зможемо досягти цієї мети, якщо кожен з нас буде працювати над собою та робити свій внесок у розвиток нашої країни. Іван Білик та компанія "Grammarly" - це тільки декілька прикладів успішних українців, які досягли своїх мрій. Але ми можемо бути ще більш успішними, якщо будемо працювати разом та прагнути досягти спільної мети - успішної України…»

ШЕВЦОВА ВАЛЕРІЯ, 8-А клас

«…Моя мрія - успішна Україна. Це не просто слова, а моя глибока переконаність, що наша країна може стати сильною, процвітаючою та впливовою на міжнародній арені. Я вірю, що для цього потрібно зробити багато зусиль, але якщо кожен з нас зробить свій внесок, то ми зможемо досягти цієї мети.
Один з прикладів успішної України - це герой роману "Тигролови" Іван Білик. Він був звичайним селянином, але завдяки своїй наполегливості, мужності та вірі в свої сили, він став відомим тигроловом. Іван Білик не здався перед труднощами, він боровся за свої мрії та досягнення цілей. Цей приклад показує, що навіть звичайна людина може досягти успіху, якщо вона вірить у себе та працює над собою…»

СУСЛОВА ВІКТОРІЯ, 9-А клас

«…Усі ми тут – одна родина. «Скільки б і в яких умовах не жила людина, вона завжди прагне більшого. Кожен орел намагатиметься злетіти якомога вище аби дізнатися про ту недоступну межу, яку слід обов’язково перевершити. Так і ми, наші сім’ї, а віднедавна й об’єднані територіальні громади. Такою є життєва логіка, і саме в цьому – вища людська сутність. Багаторічний багатий досвід самоврядування дозволив краянам гуртуватися в громади, які забезпечують стабільний розвиток і цікаву перспективу. Не повірите: я не знаю земляків, які б жили за принципом «моя хата скраю.Тому я з гордістю стверджую, що моя громада – найкраща! Тут кожен знає, наскільки непроcто і разом з тим відповідально та почесно жити «в ногу з часом», підтримувати місцевих талантів, новаторів, рівнятися на трудолюбів від Бога, ростити їм гідну зміну. І в нашій громаді таких напрочуд багато – в освіті, медицині, на промисловому виробництві та на хліборобській ниві?..»

Далі