24 вересня вийшли до Дніпра в смузі від с.Карнауховка і вище за течією, частини Степового фронту під командуванням генерала армії Конєва І.С. Відповідно до наказу Верховного Головнокомандування вони почали підготовку до форсування Дніпра.

 

            На межі Кіровоградської та Дніпропетровської областей Дніпро форсували підрозділи 37-ий армії генерал-лейтенанта Шарохіна М.Н. У ніч на 28 вересня передові десантні групи 62 гв. ст. дивізії генерал-майора Мошляк, форсувавши Дніпро, зайняли плацдарм в районі села Мишурин Ріг і Куцеволівка, а 92 гв. ст. дивізії в районі с.Деріевка Кіровоградської області.

 

            У наступні дні на плацдарм, на цій ділянці були переправлені частини 110 гв. с. дивізії і188 с. дивізії. В районі с. Мишурин Ріг була переправлена ​​10 гв. повітряно-десантна дивізія і 1-ий механізований корпус генерал-майора Соломатіна. В результаті багатоденних запеклих боїв плацдарм був значно розширений.

 

            За героїчні подвиги, здійснені в боях на даному плацдармі, вищої нагороди були удостоєні 116 осіб.

 

            У районі села Мишурин Ріг в двох братських могилах поховано - 950 осіб, в їх числі три Героя Радянського Союзу: Виноградов, Денисов, Юдін.

 

            Нижче за течією Дніпра форсувала Дніпро 7-а гвардійська армія генерал лейтенанта Шумилова М.І., вона першою на території Дніпропетровської області розгорнула бойову операцію з форсування Дніпра. У ніч на 25 вересня 1943 в районі села Бородаївка форсували Дніпро підрозділу 72 гв. с. дивізії генерал-майора Лосева А.І., а в районі с. Домоткань 78 гв. с. дивізії - генерал-майора Вагіна Л.І.

 

            Бої на цій ділянці були особливо запеклими. Фашисти докладали всіх зусиль, щоб скинути частини 7-ої гв. армії в Дніпро. Але в ході бойових дій плацдарм був значно розширений і з'єднаний з плацдармом 37 Армії, в районі с.Мішурін-Ріг.

 

            До складу 7-ої гв. армії входили:

 

24 гв. ст. корпус генерал-майора Васильєва Н.А .:

 

73 гв. ст. дивізії - Козака С.А.

 

78 гв. ст. дивізії - Вогіна Л.І.

 

48 гв. ст. дивізії - Корченко Г.Н.

 

25 гв. ст. корпусу - генерал-майора Саджуліна:

 

72 гв. ст. дивізії - генерал-майора Лосева А.І.

 

81 гв. ст. дивізії - генерал-майора Миколаєва С.Г.

 

53 гв. ст. дивізії - генерал-майора Овсієнко А.Є.

 

49 ст. корпус - генерал-майора Терентьєва Г.Н .:

 

15 гв. ст. дивізії - генерал-майора Василенка Є.І.

 

213 ст. дивізії - генерал-майора Буслаєва І.Є.

 

28 ст. дивізії - генерал-майора Буктіновіча М.Н.

 

У районі бойових дій армії в селах Бородаївка, Домотконь, Дніпровокам'янка, Правобережне, Заполички, Мости - 22 братських могили, в яких поховано 3059 чоловік. Звання Героя Радянського Союзу удостоєні 201 осіб.

 

            Саме з цього плацдарму в середині жовтня 1943 р частині 7-ий гв., 37 армій і 5-ої гв. т. армії генерал-лейтенанта Ротмістрова почали наступ в напрямку на Кривий Ріг і глибоко вклинилися в розташування ворожих військ, сприяючи якнайшвидшому звільненню обласного центру м.Дніпропетровська.

 

            Важливе значення у звільненні м.Дніпропетровська і м.Дніпродзержинська мав плацдарм в районі села Сошіновка Верхньодніпровського району (нині села немає, воно на дні водосховища) і села Аули Криничанського району. Тут форсували річку військові частини 57 армій генерал-лейтенанта Гагена Н.А., 36 гв. ст. дивізії - генерал-майора Ушакова Є.Г. і 41 гв. ст. дивізія генерал-майора Цвєткова К.М. і частини 46 армії генерала Глаголєва В.В. - 236 ст. дивізії - полковника Фесин І.І.

 

            В подальшому на цей плацдарм було переправлено 223 с. дивізії - полковника Суханова М.А., 31 ст. дивізія - генерал-майора Богдановича П.К., 353 ст. дивізія - генерал-майора Колчука Ф.С., 394 ст. дивізія - полковника Лисицина А.І.

 

            23 жовтня 1943 року з цього плацдарму і з плацдарму у с. Військове Солонянського району війська перейшли в наступ і звільнили міста Дніпродзержинськ і Дніпропетровськ.

 

            Звання Героя Радянського Союзу присвоєно в 57 Армії - 39 осіб, а в 46 Армії - 60 осіб.

 

            В районі с.Аули одна братська могила в якій поховано. В смт. Дніпровське - 3 братських могили - в яких поховано 426 чоловік.

 

            Перша спроба увірватися в м Дніпропетровськ була зроблена бійцями 195 ст. дивізії полковника Сучкова А.М. У ніч на 2 жовтня 1943 р десантний загін в 52 чоловік під командуванням старшого лейтенанта Стародубцева Р.В. переправився через Дніпро в районі річпорту. На протязі декількох діб вони вели на правому березі смертельну сутичку з ворогом. У живих залишилися лише ті поранені, які повернулися на лівий берег в першу ж ніч. На території річпорту встановлено пам'ятний знак, поховань немає.