У психології є поняття контейнування: коли дитина не може впоратися зі своїми емоціями, батьки допомагають їй їх пережити. Заспокоїти, вислухати і пояснити почуття — батьки використовують свій емоційний ресурс як «контейнер» для емоцій дитини.

Під час війни батьки не можуть в такому ж обсязі прийняти переживання, біль своїх малюків, бо теж переповнені болем та стражданнями. Коли мама переживає, плаче, вона стає для дитини ненадійним об’єктом прив’язаності.

Що відбувається далі?

Дитина сама припиняє їй розповідати про свої переживання. Вона може мовчати, бо бачить біль мами і боїться її навантажувати ще й своїми переживаннями. Будь-яка прихована травма рано чи пізно проявиться. Тому роль психолога в таких випадках — перейняти на себе цей біль та переживання.

Якими можуть бути наслідки?

Надмірні хвороби. Дитина може почати хворіти, батьки будуть лікувати нежить, можуть проявлятися симптоми астми, коліт, гастрит, розлад харчової поведінки тощо — усі ці хвороби лікують в комплексі з психологом.

Психолог потрібен не лише постраждалій дитині, а й її батькам/опікунам. Адже в період переживання дитиною травми виникає потреба в особливому відношенні до виховання, щоб не завдати дитині ще більшої шкоди.

Психологи в gen.ukrainian працюють не лише з дітьми, а й з їх опікунами, тому ми впевнені, що випускники табору, повернувшись додому, відчуватимуть там розуміння та підтримку.

Не варто думати, що біль мине сам, що час лікує. Звертайтеся до спеціалістів вчасно.