Правила внутрішнього розпорядку для учнів гімназії № 93

Затверджено на засіданні

педагогічної ради

Прихід учня до школи

- Приходити до школи за 15 хвилин до початку занять.

- Якщо поряд є вчителі, молодші школярі, батьки, необхідно пропустити їх, а потім йти самому. Хлопці пропускають вперед дівчат.

- Якщо пропущено хоч один день занять, необхідно мати документ (1,2 дні – записка від батьків, 3 і більше – довідка від лікаря).



Зовнішній вигляд

- Приходити до школи необхідно в чистому та випрасуваному одязі у діловому стилі, у чистому взутті.

- Зачіска повинна бути охайною і відповідати статі учня.

- На уроки фізичної культури і на заняття в шкільній майстерні приносити відповідний одяг.



Поведінка учня на уроках

- Після першого дзвоника зайняти своє місце у класі, утримувати його в чистоті.

- Приготувати все необхідне для уроку на перерві: підручники, зошити, щоденник тощо.

- Коли вчитель заходить до класу, мовчки підвестися, привітатися з ним, сідати тільки після дозволу вчителя.

- За столом сидіти рівно, уважно слухати пояснення вчителя та відповіді учнів.

- Виходити відповідати зі щоденником. Відповідати голосно, не поспішаючи.

- Якщо хочеш поставити вчителеві запитання або відповісти, підніми руку. З дозволу вчителя підведись і постав питання (дай відповідь).

- Не можна виправляти відповіді учнів без дозволу вчителя, підказувати.

- Під час уроку необхідно дотримуватися порядку, не залишати після себе на столі сміття, папір.

- Виходити з класу слід спокійно, тільки з дозволу вчителя.

- Забороняється користуватися мобільним зв’язком, який заважає навчально-виховному процесу.



Поведінка учнів на перерві

- У класі на перерві залишаються тільки чергові, які провітрюють кімнату, готують кабінет до уроку.

- У приміщенні школи треба дотримуватися порядку, розмовляти спокійно. Не підніматися без необхідності на інші поверхи, не виходити зі школи.

- На сходах дотримуватися правого боку.

- Вітатися з робітниками школи, батьками та іншими дорослими.

- Дбати про чистоту в школі.

- Після першого дзвоника на урок не затримуватися в коридорі.

- Курити в школі суворо забороняється.



Поведінка учнів поза школою

- Поводитися ввічливо.

- Сідати у міському транспорті тільки тоді, коли всі дорослі сіли і є вільні місця.

- Бути уважними до дорослих, маленьких дітей, хворих, літніх людей.

- Дбайливо ставитись до природи.

- Забороняється вживати алкогольні напої, курити.



Загальні правила

- Учні школи зобов’язані старанно вчитися, зразково поводитись, брати участь у громадському житті та суспільно корисній праці, виконувати правила внутрішнього розпорядку

- Якщо учні заподіяли школі збитків, то вони відшкодовуються за рахунок батьків або осіб, що їх замінюють.

- Знаходитись на вулиці без дорослих дозволяється:

учням 1 – 4 класів до 20 години;

учням 5 – 8 класів до 21 години;

учням 9 – 11 класів до 22 години.

У разі невиконання правил внутрішнього розпорядку школи, порушники будуть притягатися до відповідальності згідно чинного законодавства та статуту школи.

 

Учнівське самоврядування

 

Дніпровської гімназії 93 Дніпровської міської ради

 

      Учнівське самоврядування, парламент, республіка – це не просто об’єднання молоді, це ті соціальні структури суспільства, через які створюються умови і багато в чому реалізуються інтереси, потреби, запити молодих людей у всіх сферах життя: економічній, політичній, соціальній, духовній, сімейно – побутовій.

      Сьогодні учнівське самоврядування як підхід до організації навчально-виховного процесу має потенційні можливості для  реалізації молодіжної участі у  процесах прийняття рішень на рівні школи. Ключові завдання його залишаються незмінними: допомога молоді у процесі соціалізації шляхом стимулювання її власної соціальної активності, створення умов для самореалізації. Втім, форми, яких воно набуває в сучасній школі, організаційні принципи, мотиви і діяльність учасників самоврядування, ставлення до нього учнівської молоді змінюються відповідно до провідних тенденцій освіти і сучасного українського суспільства загалом.

 

Етапи формування органів учнівського самоврядування.

 

          Розпочинати і підтримувати навчально-виховну роботу з учнями на засадах їх активної участі у плануванні, здійсненні та аналізі цієї роботи доречно із розробки певного плану дій, який включатиме основні етапи формування органів учнівського самоврядування.

      Пропонуємо один із можливих варіантів такого плану.

 

Перший етап.

       Починати організатору необхідно зі створення команди: знайти і зібрати зацікавлених учнів, попрацювати з ними, щоб створити команду однодумців, які діють спільно. Потім разом підготувати проект самоврядування і починати його реалізацію у формах, погоджених зі школярами. Отже, спершу утворюється команда, а потім – органи самоврядування.

     Найважливіше – створити в команді особливу атмосферу, систему цінностей. Тоді учні сприймуть самоврядування не як громадське, а як особисте життя. Команда – це група, яка  здатна впровадити свої ідеї в життя і не  розбігтися у різні боки через перші ж труднощі.

 

Другий етап.

       Необхідно обрати модель самоврядування, яка найкраще підходить для цієї команди, визначити не лише те, якою вона буде, а й як її запроваджувати. Для цього розробляється проект самоврядування.

      Розробка проекту стає загальною справою команди. Проект має містити відповіді на важливі запитання: які потреби тієї чи іншої школи може вирішити учнівське самоврядування, яке місце воно займає в шкільному житті тощо.

 

Третій етап.

          Команда визначає, як знайти спільну мову з учнями, вчителями (скажімо, для педагогів можна влаштувати захист проекту учнівського  самоврядування). Якщо роботу на цьому етапі проведено на  високому рівні, то навколо команди гуртуються активісти, а педагоги й батьки допомагають і підтримують їх.

 

Четвертий етап.

        Нормативне забезпечення учнівського самоврядування (документи, які визначають його роль, структуру і повноваження).

 

П’ятий етап.

       Формування органів самоврядування (вибори або довільна форма самоорганізації). Самоврядуванню необхідна досить чітка виборна система, адже вибори навчають свідомо приймати рішення, віддаючи голос тому, хто справді міг би впоратися із поставленим завданням. Оскільки вибори – визначна подія в  розвитку учнівського самоврядування, важливо, щоб учні це відчули.

 

      Перше ніж говорити про структуру шкільного самоврядування, необхідно з’ясувати для себе основне питання: наскільки цілеспрямована така робота у сучасній школі.

      Ми живемо в такий час, коли міняються погляди на соціально – політичні явища, моральні принципи втрачають свою актуальність.

     У школі навчаються діти віком від 6 до 17 років. За цей період у них формується і характер і основні принципи світосприймання. Кожну справу самі вигадуємо, самі виконуємо і самі оцінюємо. У школі діти не грають, у школі вони живуть – це перший життєвий досвід. Саме тут учні повинні навчитись поважати себе, поважати інших, поважати і цінувати традиції нашого народу, любити Батьківщину.

       Школа – це разом з тим модель суспільства, вона розвивається і живе за певними законами, будує свої взаємовідносини з іншими школами, суспільними організаціями.

     Як майбутні повноцінні громадяни, діти і  молодь вимагають стимулюючої участі у соціальному житті, для розвитку самоповаги і соціальної компетентності.

       Головне у самоврядуванні це те, що  воно дає учням можливість навчитися приймати і виконувати рішення, виховувати у собі почуття відповідальності за доручення, увійти в соціальне життя уже повноцінними громадянами. Тому через самоврядування повинно пройти як можливо найбільше дітей.

       У жовтня 2017 року відбулися   вибори лідера школи.

       Вибори проходили в дуже напруженій боротьбі. Два кандидати боролись за посаду президента. В обох кандидатів працювали групи  підтримки, були опубліковані програми, агітаційний матеріал. Ще раніше учнів школи ознайомили з правилами і порядком голосування. Брали участь у виборах учні 5-11 класів.

        Після виборів була розроблена організаційна структура учнівського самоврядування. Був створений шкільний парламент. Обраний заступник лідера школи з питань внутрішкільної та зовнішньої політики. Кабінет міністрів був сформований з метою організації і впровадження в життя основних принципів і напрямів у роботі.

       Кабінетом міністрів разом з адміністрацією школи розроблені Статут і Програма шкільного самоврядування.

Основними напрямками якої є:

-         В шкільному парламенті дозволяється будь – яка діяльність, яка не вступає в протиріччя з законодавством України і не шкодить природі, людині, суспільству.

-         Предметом діяльності шкільного парламенту є об’єднання учнів школи.

-         Шкільний парламент не підкорюється жодній із діючих політичних структур, об’єднань та рухів.

                Діяльність шкільного парламенту базується на певних принципах, що є запорукою її цілеспрямованості:

-         добровільна участь дітей у роботі шкільного парламенту;

-         добровільність вибору індивідуальної програми роботи;

-         врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у роботі шкільного парламенту;

-         всі учні школи мають право на захист з боку шкільного парламенту

-         висловлення власної думки з будь-якого питання діяльності шкільного парламенту.

 

         Шкільний парламент проводить конкурси між класами. Змагання стимулюють розвиток класних колективів.

        Ми бачимо свою мету в активації і  роботі класних колективів, вчителів, адміністрації школи. Вважаємо, що без активної участі самого учня важко виховати  справжнього громадянина.

        Оптимальною формою для цього є шкільне самоврядування.