Масляна - споконвічно російський свято, що збереглося з язичницьких часів. Сім днів Москва дзвенить бубонцями, кричить гармошками, горить строкатими фарбами нарядів. Народ проводжає обридлу зиму, зустрічає довгоочікувану весну. 

Торгові ряди в Масляного містечка ломляться від всіляких ласощів. Пузаті самовари з оксамитовим чаєм, запашні зв'язки бубликів, крамниці з горіхами і медовими пряниками, та не звичайними, а з візерунками та написами: «Кого люблю - тому дарую», «від милого подарунок - дорожче золота». Соління, риба, ікра - їж досхочу! 

Але найголовніше - це млинці! Блін - символ сонця. Такий же круглий і гарячий. З запалу з жару подаються вони на стіл. З маслом, зі сметаною, з ікрою, з грибами, з севрюжиною або осетриною - на будь-який смак.

Закрутить Широка Масляна в танцях і хороводах - ноги самі підуть танцювати під задерикуваті частівки і примовки. А блазні і скоморохи насмішать до сліз. У балаганах і театрах - подання без кінця. А той, хто не захоче залишитися просто глядачем на цьому святі, може взяти участь у маскараді. Вбратися до невпізнання або закутатися в шубу до п'ят випити з ведмедем по чарці горілки. 

А в останній день Масляної спалюють солом'яне опудало - символ зими. Проводжають зиму до наступного року. Крім того, Масляна це персонаж слов'янської міфології. Масляна втілює в собі відразу трьох персонажів: Родючість, Зиму і Смерть. Сама назва свята ще в стародавні часи було перенесено на антропоморфний персонаж, який на самому початку свята урочисто зустрічали з величальними піснями на гірці. 

Ім'я Масляної носить і опудало з соломи, яке обряджають в жіночий одяг з масляним млинцем або сковородою в руках (від млинця, круглого і масляного і утворилася назва і свята, і персонажа). З цим опудалом весело проводили час всю масляний тиждень: з ним роз'їжджали на трійках, а наприкінці свята ховали Масляну або проводжали, розриваючи опудало в дрібні шматки на краю села. Але, найчастіше, опудало Масляної спалювали на весело палаючому багатті, який розводили обов'язково «на гірці» - на який-небудь височини. Аналогічні похорони влаштовували й іншим персонажам слов'янської міфології - болгарського Германа, росіян Кострому і Ярилу. У південних і західних слов'ян свята Масляної відповідав Запуст у поляків, Менсопуст і Кукер у болгар. У словаків і чехів Масопуст закінчувався обрядовим «виносом Смерті» - символу зими: цим символом, як правило, було солом'яне опудало, яке називали Смертю, Мореной або Марженой. Ці імена сходять в давньослов'янської богині смерті Маре або Марені. 

Ритуальні похорони Масниці завжди супроводжувалися процесіями ряджених, карнавалами, голосним сміхом, закликами Весни і демонстративними поношені Масляної в спеціальних куплетах. У цих піснях Масляну обзивають (у зв'язку з великим постом, який настає відразу після рясних бенкетів масляного тижня) обманщицею, об'едалой, бліноедой та іншими образливими прізвиськами. Солом'яне опудало, вбрані у святковий одяг або ж у лахміття, всім натовпом виносили з селища і жбурляли у воду або розривали на частини. Солому від распотрошенной опудала розкидали по полях для того, щоб забезпечити хороший урожай і надати землі родючість. 

Масляна для росіян - все одно, що карнавал для італійців, тим більше, що і первісний зміст свят один і той же: адже в перекладі з італійської «карнавал» (Carne-vale) означає «яловичина, прощай!», а Масляна, що передує Великому посту, у давнину називалася «мясопуст», тому що в цей тиждень заборонялося їсти м'ясо. 

Останній день Масляної - Прощена неділя. Всі просять один в одного прощення, звільняючись від гріхів перед Великим постом. Кланяються в ноги. А у відповідь чують знайоме: «Бог простить». Іде Масниця, а разом з нею і зима.