Акція -"Діти -дітям"-збір коштів на поміч дітям з дитячих притулків міста -Дніпро.

.

Перший день навчання після осінніх канікул -"Знову школа"

.

74- РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА- ДНІПРО .

74- РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА- ДНІПРО .

21 жовтня учні 5-х класів з метою ознайомлення з історією рідного краю і історико-культурними пам'ятками, які є невідємною складовою української культури, відвідали о. Хортиця. 21 жовт. 2017 21 жовтня

21 жовтня учні 5-х класів з метою ознайомлення з історією рідного краю і історико-культурними пам'ятками, які є невідємною складовою української культури, відвідали о. Хортиця. 21 жовт. 2017 21 жовтня учні 5-х класів з метою ознайомлення з історією рідного краю і історико-культурними пам'ятками, які є невідємною складовою української культури, відвідали о. Хортиця. 21 жовтня учні 5-х класів з метою ознайомлення з історією рідного краю і історико-культурними пам'ятками, які є невідємною складовою української культури, відвідали о. Хортиця.

День-" Козацтва"

14 жовтня: Покрова, День козацтва і захисника України 14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. Автор ілюстрації: Юрій Журавель 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. Унікальність історії нашого народу полягає в тому, що в козаччині виявлявся потяг до волі наших предків. І сьогодні багато хто з нас має козацькі прізвища, що ніби доводить причетність кожного до нашої історії. Регулярні напади на українські землі кримських татар й турків, примушували українців боронити території. Якби наші предки не вигадали якогось дієвого способу оборони, цілком ймовірно. що український народ стерли б з лиця землі. Тож такою силою й стали козаки, які захищали не лише Україну, а й Польщу, Молдову, Угорщину й Австрію від загарбників. Козацтво ширилося й розросталося, а постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій дуже загартувала й без того міцних воїнів. Отже, знаємо, що перший потужний спалах відродження власної державності припав на Козацьку добу. Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки. Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті. Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України. 2014 року українське суспільство відреагувало на російське збройне вторгнення, внаслідок чого підсилилися європейські та антирадянські тенденції декомунізації. Так, наш народ поступово відмовляється від радянських свят та символів. Президент України Петро Порошенко встановив 14 жовтня святкування Дня захисника України й скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. «14 жовтня, Покрова Пресвятої Богородиці, ще з козацьких часів була святковим днем захисників Вітчизни. Тому, минулого року, свідомо викреслюючи з українського календаря чуже, штучно до нас привнесене свято російської армії-окупанта, я цілком природно зупинив свій вибір на 14 жовтня», – зазначив Петро Порошенко. ← ТОП-30 ремесел, винаходів та незвичайних особистостей України, які змінюють світ своєю фантазією

Міжнародний день Дніпра

Щорічно в першу суботу липня відзначається свято третьої по величині (після Волги та Дунаю) річки Європи – Міжнародний день Дніпра. Дніпро бере початок в Смоленській області Московії, протікає територією Білорусі. Але основний басейн ріки (291 тис. км2 з всього 504 тис) розміщений на території України. Саме в Запорізькій області Дніпро впадає в Чорне море.

День "Захисту Дитини"

http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20170526-ukrayinska-birzha-blagodijnosti-vlashtuye-svyato-v-den-zahystu-dytyny/

Свято -"День Вчителя"

https://www.unian.net/society/2163976-v-ukraine-segodnya-otmechayut-den-uchitelya.html

День безпечного руху .

https://www.police.gov.ua/

Тиждень-Олімпійських Ігор.

Олімпійські ігри[ред. • ред. код] Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Олімпійський прапор із п'ятьма різнокольоровими кільцями вперше використаний на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені Запит «Олімпіада» перенаправляє сюди; див. також інші значення. Олімпі́йські і́гри (грец. οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні два роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона. Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об'єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх. Античні Олімпійські ігри проводилися в грецькій Олімпії з 8 століття до н. е. до 4 століття нашої ери. Барон П'єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний олімпійський комітет (МОК). МОК з тих пір став керівним органом олімпійського руху, структура і дії якого визначаються Олімпійською хартією. Еволюція олімпійського руху в 20-му і 21-му століттях призвела до певних змін в Олімпійських іграх. Ці зміни включають, зокрема, створення зимових Ігор, Паралімпійських ігор для спортсменів із фізичними вадами, а також Юнацьких Олімпійських ігор для неповнолітніх спортсменів. МОК був змушений адаптуватися до економічних і політичних змін та технологічних реалій 20-го століття. В результаті, Олімпійські ігри змістилися від чисто любительського спорту, як це передбачалось Кубертеном, до участі професійних спортсменів. Зростання значення засобів масової інформації створило проблеми корпоративного спонсорства та комерціалізації Олімпійських ігор. Світові війни призвели до скасування Ігор у 1916, 1940 і 1944 роках. Бойкотування деякими країнами Ігор під час холодної війни призвело до обмеженої репрезентативності Ігор у 1980 і 1984 роках.